Індекс маси тіла (англ. body mass index (BMI), ІМТ) - величина, що дозволяє оцінити ступінь відповідності маси людини та його зросту і, тим самим, оцінити, чи є маса недостатньою, нормальною або надлишковою (ожиріння). Індекс маси тіла розраховується за формулою:
I = m / h2,
де:
і вимірюється в кг/м².
Показник індексу маси тіла розроблений бельгійським соціологом і статистиком Адольфом Кетеле (Adolphe Quetelet) в 1869 році.
Відповідно до рекомендацій ВООЗ розроблена наступна інтерпретація показників ІМТ:
Індекс маси тіла |
Відповідність між масою людини та її зростом |
16 і менше |
Виражений дефіцит маси |
16—18 |
Недостатня (дефіцит) маса тіла |
18—25 |
Нормальна маса тіла |
25—30 |
Надлишкова маса тіла (початкова стадія ожиріння) |
30—35 |
Ожиріння першого ступеня |
35—40 |
Ожиріння другого ступеня |
40 і більше |
Ожиріння третього ступеня (морбідне) |
Індекс маси тіла слід застосовувати з обережністю, виключно для орієнтовної оцінки - наприклад, спроба оцінити з його допомогою статуру професійних спортсменів може дати невірний результат (високе значення індексу в цьому випадку пояснюється розвинутою мускулатурою). Тому для більш точної оцінки ступеня накопичення жиру поряд з індексом маси тіла доцільно використовувати визначники жирових відкладень і монітори складу тіла OMRON. Ці прилади допомагають людям, які дотримуються програми вправ, спрямованих на схуднення, дозволяють визначити ефективність своїх зусиль, результативність дієти або тренувань.
Принцип дії аналізаторів жирових відкладень базується на методі біоелектричного імпедансу (опір електричному струму). Під час вимірювання прилади OMRON пропускають через тіло абсолютно безпечний і невідчутний низькочастотний електричний струм. Жирова тканина має низьку електропровідність, що дає можливість визначити співвідношення між жировими та іншими тканинами.